Перспективним стає і молочний напрям вівчарства. «Попит на бринзу величезний. Щодобове виробництво складає сто п'ятдесят-двісті кілограмів, але супермаркети купили б у нас і тонну», - розповідає керівник першого в Україні цеху по промисловому виробництву овечого сиру із Закарпаття Василь Фірцак. Проте підприємство не може задовольнити попит із-за браку сировини.
Овече молоко дуже багато кальцієм, майже в два рази жирніше коров'ячого, в нім в півтора рази більше білка. До того ж вихід м'якого сиру з нього мало не удвічі більше, чим з коров'ячого: на кілограм сиру йде вісім літрів коров'ячого молока, а овечого - чотири з половиною. Але в Україні до цих пір немає жодної автоматизованої доїльної установки для овець. А ручне доїння не може гарантувати високу якість отримуваної сировини. «Вівцеводи в центральній частині України взагалі вважають негожими доїти овець, - говорить Василь Турін. - Але ж це дурно. Вони за рік на овечій шерсті без урахування дотацій заробляють п'ятнадцять-двадцять гривень, тоді як з чотирьох літрів молока виходить кілограм бринзи, вартість якої не менше двадцять п'яти гривень. За період лактації вівця може дати до ста літрів товарного молока, а це близько двадцяти п'яти кілограмів бринзи. Таким чином, недоотриманий прибуток від однієї вівці складає шістсот двадцять п'ять гривень в рік.»
Ситуація в молочному напрямі поступово поліпшується: «Експертові» відомо як мінімум два проекти, що реалізовуються, по установці автоматизованих доїльних ліній. Одну з них змонтують в Одеській області. Як розповів власник місцевого фермерського господарства Олександр Паларієв, що замовив проект у компанії Delaval, це буде найкрупніша автоматизована доїльна установка в Європі. На ній одночасно можна видоїти 122 вівці. Монтаж установки передбачається почати 1 липня, а через місяць вона повинна вступити в лад. Інший комплекс, трохи менший по потужності, буде встановлений в Закарпатській області. Такі установки повинні різко підвищити якість сировини, що поставляється, що дозволить виходити з овечим сиром і на український, і на європейський ринки. «На румунських підприємствах по виробництву бринзи французькі і італійські бізнесмени стоять в черзі, щоб купити і привезти до себе цей продукт», - розповідає Василь Турін.
Ніде пасти
На початку 90-х поголів'я овець скоротилося не тільки в Україні, але і в інших країнах Центральної і Східної Європи. Наприклад, в Чехії воно зменшилося у вісім разів. Уряд вирішив виділити державну дотацію на кожну вівцематку у розмірі 60 євро. І це допомогло. Зараз в Чехії активно пропагандіруютовечьі продукти, тому поголів'я зросло майже втричі.
Схожі статті
Мітки: історія, вівчарство, криза, молочний напрям, пасовище, породи, ринок збуту, шароле