Відвіку бджола на Україні вважається священною. Причиною тому, напевно, був загадковий спосіб життя, прихований від сторонніх очей. Це створення і справді не може не викликати у когось цікавість, у когось здивування, а у когось, навіть, боязнь.
Спостерігаючи за життям бджолиної сім'ї, людина знаходила в нім багато повчального і для себе. Не дивно, що існує стільки приказок про бджолину працьовитість, рішучість, з якою вони захищають своє житло від сторонніх посягань і, звичайно ж, про мед.
Проходили часи і бджола ставала зрозумілішою, люди почали тримати їх в саморобних житлах, ближче до свого будинку. У народі вважають, що саме Зосима і Саватій навчили людей правильно містити свою пасіку. Саме за життя цих святих, в п'ятнадцятому сторіччі крилаті трудівниці почали "приручатися". Тому і не дивно, що на іконах вони зображені з різними знаряддями бджолярів того часу: сходами, мотузком, навіть, сокирою або ножем.
Ікона, яку ви бачите вгорі зображає святих стариків, які знімають рій. Не чи здається вам, що вона є одночасно і невеликою допомогою бджоляру?
У минулі часи при вході на пасіку обов'язково була ікона із зображенням Зосими і Саватія, а пасічник не помолившись не починав свою роботу. Це важливо і сьогодні - на пасіці нічого робити не тільки людині з брудними руками або в брудному одязі, а і з брудними помислами в душі.